Call of the Night is an anime with a unique visual design that impresses with its nocturnal atmosphere.
When I started watching the first season, I was so captivated by its style that I wanted to take a walk under the starry night sky myself. This season tells the story of a boy who is tired of everyday life and decides to change it. At night, while everyone is asleep, he sneaks out of his house and, wandering through the quiet city, encounters a mysterious girl. From this moment, the story begins — blending romance, a hint of mystery, and a feeling of freedom.

The first part of the season focuses on showing the viewer this special night and introducing the characters, inviting you to simply enjoy the beautiful nightscapes. However, in the second half, the story begins to gain momentum — new characters appear, events become more dynamic, and the plot starts to explore deeper themes.

From that point, the story smoothly transitions into a continuation where characters we knew little about start to unfold in interesting ways. We learn more about their inner worlds, habits, and desires, and gradually it feels like you begin to understand the true motivation of each character. The main heroine, in particular, is very well written — interesting, layered, and thoughtfully developed.

You also can’t ignore the secondary characters — they are crafted not just well, but with care and individuality. Each has their own personality and motivation. Even if someone doesn’t appeal to you, they never feel out of place or ruin the overall impression.
The plot is presented with gentle romanticism and subtle humor, occasionally revealing an understated sincerity that naturally flows into drama with touches of action.

I also want to highlight the opening and ending — true works of art. Listening to them makes you sink even deeper into the night atmosphere that this anime creates.
The characters are well written, with expressive designs and a distinct style.
As you watch, questions arise — most are eventually answered, while some remain open, yet they don’t detract from the experience.

An incredible anime — 10/10.

[UA] Версія [UA]

Call of the night - це аніме з особливим дизайном яке вражає своєю атмосферою ночі.
Почавши дивитися перший сезон, я настільки проникся його стилем, що самому захотілось прогулятися вночі під зоряним небом, — в цьому сезоні розповідається про хлопчика якому надоїла повсякденність і вирішує змінити своє життя, вночі поки всі сплять він вислизає з дому гуляючи тихим містом натрапляє на загадкову дівчину. З цього моменту починається історія, яка поєднує в собі ніжну романтику, легку таємничість і відчуття свободи.

Перша частина сезону сфокусована на показі глядачу цієї особливої ночі, а також ознайомленні з персонажами, тому потрібно просто насолоджуватись цими нічними краєвидами. Проте в другій половині історія починає набирати оберти — з’являються нові персонажі, події стають динамічнішими, і сюжет починає розкривати глибші теми.

З цього моменту історія плавно переходить у продовження, в якому персонажі, про яких ми майже нічого не знали, починають цікаво розкриватися. Ми дізнаємось більше про їхній внутрішній світ, звички, вподобання, і поступово виникає відчуття, що починаєш по-справжньому розуміти кожного героя та його долю. Особливо вдалим є зображення головної героїні — вона вийшла доволі цікавою та добре пропрацьованою.

Також не можна залишити без уваги другорядних персонажів — вони пропрацьовані не лише добре, а й по-особливому. Кожен має власний характер і мотивацію. Навіть якщо хтось із них не припав до душі, він не викликає відрази чи дискомфорту, що могло б зіпсувати загальне враження.
Сюжет подано з легким романтизмом і тонким гумором, місцями з невимушеною відвертістю, що природно переростає у драму з елементами екшену.

Окремо хочеться відзначити опенінг та ендінг — справжні витвори мистецтва. Слухаючи їх, ти дедалі глибше занурюєшся в атмосферу ночі, яку створює аніме.
Персонажі: добре прописані, із виразним дизайном і неповторним стилем.
Під час перегляду з’являються питання — більшість із них поступово знаходять відповіді, хоча деякі все ж залишаються відкритими. Проте вони не впливають на загальне враження від твору.

Неймовірно чудове аніме — 10/10.